Нагорний Віталій Кузьмич, учитель математики та інформатики Петрівсько-Роменської ЗОШ І-ІІІ ступенів Гадяцького району Полтавської області ІДЕЇ М.В.ОСТРОГРАДСЬКОГО ТА ДОСВІД ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ГАДЯЦЬКОГО РАЙОНУ У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ Й ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ Анотація: У статті висвітлюються особливості втілення теоретичних ідей відомого вченого й педагога М.В.Остроградського в питаннях організації навчання й викладання математики на прикладі практичної діяльності вчителів-предметників у загальноосвітніх навчальних закладах Гадяцького району. Ключові слова: дидактичні принципи, метод, практикум, прийом, форма. У сучасній педагогічні науці точаться гострі дискусії про необхідність зваженого застосування давно відомих «прописних істин» з новелами методичного характеру. Дійсно, хоча нове – це добре забуте старе, за висловом француза Жака Пеше, вибір оптимальних форм і методів навчання, їхнє ефективне застосування у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу, на нашу думку, є однією з пріоритетних проблем методики навчання математики. Використання набутків попередників, пристосування старих ідей до нових умов видається цікавим у руслі оновлення змісту теоретико-методичних засад вивчення математики в середній школі. Досвід практичного впровадження ідей нашого славного земляка М.В.Остроградського варто поширювати серед колег, тому вкажемо на важливість опрацювання його творчої спадщини. Актуальність проблеми. Не секрет, що освітні реформи, які плануються найближчим часом, мають на меті оновлення змісту освіти й запровадження нових методів, прийомів, форм роботи для найбільш оперативного та ефективного вирішення освітніх завдань. Проте досвід попередніх років вказує все ж на необхідність зваженого підходу для прийняття таких важливих рішень. Не кардинальні зміни в освіті, а помірковані, обговорені, експериментально доведені реформи повинні стати в нагоді і вчителю, і учням, полегшити їхню роботу й забезпечити засвоєння школярами знань, розвивати передбачені державними стандартами вміння й навички. Мета статті. У статі зробимо спробу оприлюднити досвід практичного поширення теоретичних ідей М. В. Остроградського у навчально-виховному процесі шкіл Гадяцького району. Зосередимося на кількох ключових ідеях, пов’язаних із його викладацькою роботою як оратора, лектора, викладача, методиста. Аналіз останніх публікацій з проблеми. Обрана проблема не нова для вітчизняних дослідників, проте зосередимося на останніх публікаціях, які присвячені висвітленню ідей М.В.Остроградського й досвіду його діяльності як викладача. Так, фахівець з проблеми Л.Семеновська аналізує його педагогічну концепцію, вказуючи на її особистісно-соціальну спрямованість [1]. У розвідці В. Семеняк розкривається його внесок у розвиток математичної науки, а П.Сколотяний з’ясовує внесок українських вчених-фізиків у світову науку [2-3]. Невідомі факти біографії відомого вченого знаходимо в публікації М.Сороки [4]. А у статті М.Федчун надаються поради з організації позакласної роботи для вивчення біографії й наукового доробку М.В.Остроградського [5]. Проблему професійної компетентності вчителя у творчості відомого математика вивчає А.Хоменко, а дослідник В.Чистух узагальнює різнобічні досягнення цієї людини [6-7]. Виклад основного матеріалу. Оскільки у статті ми звернемо увагу не на його наукову спадщину як математика, а на доробки саме педагогічного й методичного плану, перелічимо основні віхи його викладацької діяльності: у 1828 році він приступив до викладання у Морському кадетському корпусі, у 1830 році працював в Інституті корпусу інженерів шляхів сполучення, з 1832 року – у Головному педагогічному інституті, у 1840 році М. В. Остроградський був залучений до викладацької роботи у Головному інженерному і Артилерійському училищах. Багато років він був головним спостерігачем за викладанням математики у військових навчальних закладах Росії. М. В. Остроградський був автором багатьох підручників, навчальних посібників, програм, курсів лекцій, написаних на високому науковому рівні. «Людина, що не знає математики, не здатна ні до яких інших наук. Більш того, вона навіть не здатна оцінити рівень свого невігластва, а тому не шукає від нього ліки» – писав Роджер Бекон. Тому озвучимо кілька ідей ученого, які він вважав пріоритетними в своїй практичній діяльності викладача, педагога, вихователя. Сформулюємо його перший принцип, викладений у відомі книзі «Роздуми про викладання», як принцип науковості (свою діяльність учений спрямовував на оновлення змісту математичної освіти та приведення її у відповідність до здобутків науки). Значна увага вченого спрямовувалася не на репродуктивні методи, а на усвідомлене вивчення матеріалу (назвемо цей принцип принципом усвідомленого навчання), оскільки значну увагу вчений приділяв проблемі вдосконалення навчання. Тому наступний – принцип єдності теорії й практики – червоним рядком відображений у його педагогічній діяльності. Пов’язаний із ним принцип самостійності, бо М.В.Остроградський вважав доцільним велику частину матеріалу розглядати самостійно. Звісно, це лаконічне відтворення його потужної роботи в різних навчальних закладах, де здійснював свої педагогічні експерименти. Ці принципи лягли в основу нашої практичної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах Гадяцького району. Проілюструємо їх на прикладі конкретних форм, методів і прийомів роботи у ході навчально-виховного процесу. Звісно, досягнення науки варто застосовувати постійно, проте адаптовано до середньої школи та учня. Зрозуміло, що на державному рівні та на рівні профільного міністерства відповідні зміни включаються до навчальних програм, проте ми практикуємо «Незаплановані п’ятихвилинки» на початку уроку, де школярі повідомляють про останні відкриття у математиці (наприклад, такою сенсацією стало відкриття нового типу п’ятикутника, який може покрити площину, не залишаючи прогалин та будь-яких накладень; всього відомо лише 15 таких п’ятикутників, це перший, відкритий за останні 30 років). Принципи усвідомленого навчання та єдності теорії й практики найяскравіше простежуються під час проведення уроків-практикумів, методика проведення яких є темою окремої статті. Звісно ж, у роботі вчителя головним, на нашу думку, видається необхідність привити любов до свого предмету. Тому ми шукаємо різні форми активізації пізнавальної діяльності учнів, застосовуючи дидактичні ігри, заохочення тощо. Проте ефективним є такий методичний прийом, який ми назвали «Допитливий школяр». Його суть полягає у віднайдені таких достовірних фактів, які б зацікавили весь клас і не є загальновідомими. Наприклад, школярів дуже схвилювало те, що Відомий Математичний інститут пропонує $ 1000000 для тих, хто зможе вирішити будь-яку з цих семи невирішених проблем в математиці: гіпотеза Ходжа, гіпотеза Пуанкаре, гіпотеза Рімана, гіпотеза Янга-Міллса, рівняння Нав’є-Стокса: існування і гладкість, гіпотеза Swinnerton-Дайера, Р порівняно з проблемою НП. Або цікавим є наявність офіційного захворювання – дискакулії. Слово «дискалькулія» означає труднощі в розумінні прикладів, і вивченні математичної дисципліни. Принцип самостійності не новий для методики вивчення різних предметів, проте на уроках математики він набуває особливої значущості, адже школярі і на уроці, і вдома повинні опрацьовувати значну кількість матеріалу та виконувати велику кількість завдань Тому для його реалізації намагаємося максимально забезпечити учнів своєрідними методичними рекомендаціями у вигляді алгоритмів вирішення запропонованих завдань, on-line-консультацій, взаємодопомоги та аналізу помилок. Звісно, визначальним чинником для вибору матеріалу самостійної роботи є: міцне, свідоме володіння учнями знаннями, на яких ґрунтується новий матеріал; можливість актуалізації опорних знань виконанням підготовчих вправ; доступність, чіткість викладу матеріалу в підручнику; рівень сформованості вмінь працювати з підручником, достатній темп письма і читання. Висновки та перспективи подальших наукових пошуків. Таким чином, підбиваючи підсумок, вкажемо на важливість доробку нашого земляка М.В.Остроградського і для науки математики, і для педагогічної науки. Досвід його практичної діяльності дав змогу вченому виокремити загально дидактичні принципи, якими ми послуговуємося і до сьогодні. Ми проілюстрували практичне втілення його теоретико-методичної концепції освітньої діяльності на прикладі досвіду організації роботи з навчання математики у загальноосвітніх навчальних закладах Гадяцького району. Перспективними напрямками подальших наукових пошуків вважаємо такі: • поширення досвіду власної діяльності з урахуванням педагогічних ідей М.В.Остроградського; • вивчення його творчих надбань та їхня адаптація до сучасних умов освітньої сфери й потреб сучасного школяра; • популяризація здобутків відомого вченого і в ході навчальної діяльності, і шляхом розширення форм позакласної роботи. ЛІТЕРАТУРА: 1. Семеновська Л. Особистісно-соціальна спрямованість педагогічної концепції М. В. Остроградського [Текст] // Імідж сучасного педагога. – 2003. – №2. – С. 6-8. 2. Семеняк В. В. Українські генії математики. Усний математичний журнал [Текст] // Математика в школах України. Позакласна робота. – 2011. – № 4. – С. 27-33. 3. Сколотяний П. М. Внесок українських вчених-фізиків у світову науку [Текст]// Фізика в школах України: науково-методичний журнал. – 2007. – №17. – С.16-28. 4. Сорока М. Голодранець із Парижа (уривок з біографічного роману про М.В.Остроградського) [Текст] // Дивосвіт. – 2005. – №1. – С.30-35. 5. Федчун М. Життєві університети Михайла Остроградського (музей одного дня - нетрадиційна форма позакласної роботи) [Текст] // Імідж сучасного педагога. – 2012. – № 2. – С. 51-56. 6. Хоменко А. Проблема професійної компетентності вчителя у творчості видатних педагогів Полтавщини [Текст] // Педагогічні науки : зб. наук. праць / гол. ред. М. І. Степаненко; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2013. – Вип. 1 (57). – С. 126-132. 7. Чистух В. М. В. Остроградський - видатний математик, механік, учений, педагог [Текст] // Фізика. – 2011. – № 26. – С. 16-21. Нагорный В.К. Идеи Н.В.Остроградского и опит общеобразовательных учебных заведений Гадячского района в решении проблемы организации обучения и преподавания математики. Аннотация: В статье освещаются особенности воплощения теоретических идей известного ученого и педагога Остроградского в вопросах организации обучения и преподавания математики на примере практической деятельности учителей-предметников в общеобразовательных учебных заведениях Гадячского района. Ключевые слова: дидактические принципы, метод, практикум, прием, форма. Nagornyj V.K. Ideas and experience M.V. Ostrogradsky general educational institutions Gadiach area in addressing of training and teaching of mathematics. Summary: In the article the features of the embodiment of the theoretical ideas of the famous scientist and teacher M.V. Ostrogradsky in the organization of learning and teaching mathematics in a practical example of subject teachers in secondary schools Gadiach area. Key words: didactic principles, methods, workshop, reception form.